Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi

Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi

Склалася нова модель таких зв’язків – виробничо-інвестиційна.” [Онищенко,14]. За цих умов суб’ єктові ЗЕД слід орієнтуватися не на постачальницько-збутову і посередницько-збутову взаємодію з іншонаціональними партнерами, а на виробничо-інвестиційну модель, де в полі зору перебуває співробітництво по всіх ланках виробничо-технологічного процесу з винесенням частини з них за національні межі. На думку В.Онищенка, “…сьогодні прорив на світові ринки забезпечується, як правило, не просто продуктом, …а міжгалузевим комплексом, який складається з певних відтворювальних і технологічних систем.” [ Онищенко,16 ]. Саме тому “головна мета державної зовнішньоекономічної політики полягає в створенні умов для формування довгострокових конкурентних переваг у вітчизняних товаровиробників.” [Онищенко,16] У цьому зв’ язку можна виділити наступні вихідні положення ефективної ЗЕД : · вона грунтується на високому рівні продуктивності праці; · в окремих галузях на світовому ринку конкурують не країни, а фірми; · національна конкурентна перевага має відносний характер; · динамічне оновлення орієнтованих на ЗЕД галузей веде до сталих конкурентних переваг, а не до короткострокового виграшу на рівні зниження витрат; · конкурентні переваги в галузях промисловості створюються протягом десятиріч або довшего строку; · краіни домагаються цих переваг завдяки своїм розбіжностям, а не схожості. Щодо сучасних напрямів розвитку ЗЕД “експортна орієнтація економіки та лібералізація зовнішньокономічних зв ’ язків…вимагає визначення існуючих і поттенційних конкурентних переваг українських товаровиробників, а також чинників, які їх формують, і механізму реалізації цих переваг.” [ Онищенко, 16 ]. Україна має такі природні конкурентні переваги, як достатня чисельність робочої сили, вигідне географічне розташування, багаті природні ресурси, але ці переваги є скорше потенційними, ніж дійсними, вони мають кон’ юнктурний характер по обмеженій групі виробів. “…При визначенні експортно орієнтованих виробництв необхідно керуватися, передовсім, потребами світового ринку, активно ці потреби формуючи” [Онищенко, 18]. Для забезпечення успішності своєї ЗЕД її українським суб’ єктам треба створювати нові ніші на світовому ринку та заповнювати їх своєю продукцією. “…Держава тільки створює певні умови для виникнення і поліпшення конкурентних переваг. А створюються ці переваги товаровиробниками. Тому державні зусилля зі створення набутих або спеціалізованих факторів будуть зведені нанівець, якщо їх не прив”язати до конкретних галузей і компаний, - через повільність державних структур та їхню неспроможність своєчасно усвідомити нові напрями діяльності або потребим конкретних галузей” [ Онищенко, 23 ]. 22. СВІТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА. А. Гальчинський пропонує таке визначення світовій валютній системі (СВС) : “Світова валютна система – є функціональною формою організації валютних відносин на рівні міждержавних зв ’ язків. Її розвиток регулюється відповідними міждержавними валютними угодами, втілення яких забезпечується створенням на колективних засадах міждержавних валютно-фінансових та банківських установ й організацій ” [Гальчинський,320]. СВС має у своєму складі наступні елементи : · міжнародні засоби обігу і платежу, міжнародні ліквідні ресурси (інвалюта, золото, міжнародна валюта – ЕКЮ, СДР); · механізм регулювання валютних паритетів і курсів; · міжнародні валютні ринки і ринки золота ; · система міжнародного кредитування й міждержавних розрахунків; · відповідні інфраструктурні ланки і т.ін. У своєму еволюційному розвитку СВС пройшла три основні етапи : · етап золотого стандарту; · етап золотовалютного (доларового) стандарту; · етап паперово-валютного (девізного) стандарту. “Принципи і організаційні засади сучасної СВС були визначені Ямайською угодою країн-членів Міжнародного валютного фонду (1976 р.)” [Іванов,99] . Ямайська валютна система грунтується на наступних вихідних принципах. По-перше, Ямайська угода проголосила повну демонетизацію золота у сфері валютних відносин. Було анульовано офіційний золотий паритет, офіційну цінк на золото та фіксацію масштабу цін (золотого вмісту) національних грошових одиниць.

Золото перетворилося на звичайний товар, але воно продовжує залишатися високоліквідним товаром, який в разі необхідності стабілізації платіжного балансу можна продати за відповідну валюту. По-друге, Я майська угода поставила за мету перетворити колективну міжнародну одиницю – СДР ( specail drawing rigts , тобто спеціальні права запозичення) на головний резервний актив та міжнародний засіб розрахунку і платежу. Зараз СДР розраховується не на підставі золотого еквівалента, а на базі “кошика валют”, до якого входять американський долар, німецька марка, французький франк, фунт стерлінгів та єна. Проте і долар як такий не втратив статусу провідної міжнародної валюти, отже сучасна СВС функціонує за принципами не паперово-валютного (як передбачалося Ямайською угодою), а паперово-доларового валютного стандарту. По-третє, в сучасній СВС діють т.зв. “плаваючі” валютні курси національних грошових одиниць. Це дозволяє валютній системі точніше відбивати внутрішньоекономічний стан окремих країн, але водночас коливання валютних курсів порушують стабільність торговельних зв”язків, породжують спекулятивні операції. “У зв ’ язку з цим Кінгстонською угодою передбачається збереження елементів регулювання системи валютних співвідношень через здійснення відповідних операцій на валютному ринку.

Йдеться, отже, про функціонування системи не просто “плаваючих”, а “регульовано плаваючих” валютних курсів” [Гальч.,328]. СВС продовжує розвиватися відповідно до змін у міжнародних економічних відносинах. 32. ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ в УКРАЇНІ. Зовнішньоекономічна діяльність потребує регулюванння з боку держави, основною метою якого є забезпечення економічних і політичних інтересів країни. Однієї з форм такого регулювання є валютне.

Автори підручнику “ Внешнеторговые сделки ” (укладач І.С.Гринько) серед нетарифних методів регулювання ЗЕД називають “…валютні обмеження, пов ’ язані з одержанням дозволу на використання валюти для імпортних закупок…” [ Внешнеторговіе сделки,14 ]. Проте основним видом валютного регулювання ЗЕД є проведення особливої валютної політики.