Отчеты по практике в Коммерческом банкеОдинадцятого грудня я була присутня на уроці з “ Основ економіки” у 11-Б класі Черкаської середньої школи № 29.Саме в цей день у мене почалося перше знайомство з цим класом, в якому мені потрібно було через 4 дні проводити самостійно уроки. Викладач даної дисципліни Наталія Миколаївна Чепурна викладала учням тему “Грошові розрахунки ” . Ця дисципліна викладається у школі в 10-11 класах.У 11-Б класі “Основи економіки” викладаються два рази на тиждень у понеділок та четвер. Схема цього уроку була наступна : 1.Викладач перевірила присутність класу на уроці. У 11-Б класі навчається 28 чоловік , але 11 грудня на цьому уроці було присутньо лише 25 учнів. 2. Так як урок був суто лекційного виду, то викладач розглянула та розкрила два питання : - сутність грошових розрахунків в організації роботи підприємств; - розрахункові рахунки та порядок їх відкриття в установах банків. 3. Було обговорене домашнє завдання та рекомендована додаткова література для більш досконалого розглядання цієї теми для бажаючих. З моїх власних міркувань, клас досить сильний та діти більш-менш були зацікавлені цим уроком. Але з моєї точки зору, я для себе зробила такий висновок, що потрібно викладати учням не стислий сухий матеріал, а надавати дітям цікаві приклади та застосовувати елементи гри для акцентування уваги, потрібно щоб учні постійно були не лише присутніми на уроці, а й приймали безпосередню участь у ньому. Урок другий. Дванадцятого грудня моє знайомство з 11-Б класом продовжувалося, але я була присутня вже на уроці з іншої дисципліни. Це був урок з російської літератури, який викладається два рази на тиджень у вівторок та п”ятницю. На цьому уроці було присутньо 26 чоловік, тобто відсутньо було 2 учні. Викладач Рощіна Людмила Михайлівна проводила урок на тему : Життя і творчість М.Булгакова. На попередніх уроках учням було надане завдання на 12.12.97р. прочитати роман “Мастер і Маргарита”. І саме на цьому уроці я була свідком дуже вражаючої дискусії, де учні висловлювали свої враження з приводу цього роману. Мені сподобалося, що учні розглядали не лише образи роману, а й мірковували на вічну тему добра і зла. Таким чином, я познайомилася з 11-Б класом і я гадаю, що учні поступово почали звикати до моєї присутності. І для мене дуже важливо було співставити мої уявлення про викладацтво і передачу знань безпосередньо від викладача до учня на практиці. 4. Підготовка до проведення уроку. Тема. Тема, яку я викладала називається 'Кредитні операції комерційних банків' . Для того, щоб ефективно працювати над темою, необхідні знання про сутність кредиту, банківських закладів, їх функції і операції. Тому перед вивченням теми 'Кредитні операції комерційних банків' учням пропонується засвоїти такі теми: 'Необхідність і суть кредиту', 'Банківська система. Комерційні банки'. Остання тема пропонується учням для того, щоб була зрозуміла функція комерційних банків як фінансових посередників. Цілі та завдання теми Цілі теми: 1. Визначити поняття 'банківський кредит', 'суб`єкт кредитування', 'об`єкт кредитування', 'кредитор', 'позичальник', 'кредитний договір'. 2. Засвоїти основні принципи кредитування, вміти пояснити їх суть та значення. 3. Вміти систематизувати види кредитів, які надаються комерційними банками. 4. Вміти використовувати знання про види кредитів для аналізу сучасної ситуації кредитування в Україні. 5. Вміти описати процес кредитування. Завдання теми: 1. Розгляд і засвоєння теоретичного матеріалу щодо сутності кредиту, принципів кредитування, суб`єктів, об`єктів кредитування, класифікації кредитів, організації взаємовідносин між кредитором і позичальником. 2. Вирішення задач під час проведення навчальної гри, що направлені на формування вмінь прийняття рішень щодо надання кредиту 3. Аналіз конкретної ситуації, що стосуються аналізу кредитної діяльності українських комерційних банків. 4. Самостійний розгляд окремих питань, які пов`язані з темою, але не розглядаються під час аудиторних занять. Розподіл часу по темі Назва теми, що пропонується до розгляду – 'Кредитні операції комерційних банків'. Назва теми обрана у зв`язку з тим, що під час роботи над даною темою розглядаються питання: сутність кредитних операцій, організація процесу кредитування, класифікація банківських кредитів. Бюджет часу по темі –3 академічні години, з них 2 академічні години відводяться для лекційного і 1 – для практичного заняття. В учбовому закладі, де пропонується читати курс, академічна година дорівнює 45 хвилинам. Викладення теми .. Урок перший. Орієнтовний розподіл часу на двох лекційних заняттях: 1. Організаційний момент – 2 хвилини 2. Повідомлення про тему, мету і завдання – 5 хвилини 3. Викладення нового матеріалу в формі лекції – 65 хвилина 4. Закріплення лекційного матеріалу – 15 хвилини 5. Інструктаж щодо домашнього завдання – 3 хвилини Разом – 2 уроки по 45 хвилин. Орієнтовний розподіл часу на практичному (контрольному) занятті: 1. Організаційний момент – 2 хвилини 2. Повідомлення про тему, мету і завдання – 2 хвилини 3. Опитування з теоретичних питань теми – 15 хвилин 4. Проведення дискусії – 15 хвилин 5. Проведення тестування – 5 хвилин 6. Підведення підсумків заняття – 3 хвилини 7. Інструктаж щодо домашнього завдання і самостійної роботи – 3 хвилин Разом – 45 хвилин При викладенні уроку були застосовані засоби наочності у вигляді схем. ( Додаток 1,2). Література. Для підготовки до лекційного та практичного(контрольного) занятя з теми 'Кредитні операції комерційних банків' я пропоную такі джерела інформації: 1. Положення НБУ 'Про кредитування', затверджено постановою Правління НБУ №246 від 28 вересня 1995 року. 2. Банковский портфель, кн. 1,3/ Від. ред. Ю.И.Коробов, Ю.Б.Рубин, В.И.СолдаткинМ., “Соминтек”, 1994. 3. Гроші і кредит/ Під ред. М.І.СавлукаК., 'Либідь', 1992. 4. Кредитование/Під ред. Гольцберга М.А., Хасан-Бек Л.М.,-К., Торгово-издательское бюро BHV, 1994. 5. Мирун Н.И., Герасимович А.М., Банковское обслуживание предприятий и населенияК., Национальная академия управления, 1996. 6. Основы банковского дела/ Під ред. Мороза А.Н.- К., Либра, 1994. Також пропонується переглянути періодичні статті, які ілюструють сучасний стан кредитування в Україні. Педагогічна література: 1. Галузинський В.М., Євтух М.Б., Педагогіка: теорія та історіяК.: Вища школа, 1995. 2. Немов Р.С., Психологія, книга 2 Психология образования, М., 1995. 3. Крутецкий В.А. ПсихологияМ., Просвещение, 1986. 4. Деловые игры и методы активного обучения, 1 часть/ Ред. Тащев А.К. и др.,- Челябинск, 1992. . Зміст теми Тема: Кредитні операції комерційних банків План: 1. Поняття про банківський кредит. Суб`єкти кредитних відносин, принципи кредитування. 2. Організація кредитних операцій. 3. Класифікація банківських кредитів. 1. Комерційні банки є посередниками на ринку капіталів. Вони залучають тимчасово вільні грошові кошти і перетворюють їх з бездійного у функціонуючий капітал. Економічні відносини, які виникають з приводу надання банками фізичним або юридичним особам грошових коштів з умовою їх повернення, називаються банківським кредитом. Елементами банківського кредиту є об`єкт і суб`єкт. Суб'єкт кредитної угоди – це учасник конкретних економічних відносин з приводу надання позики. До них відносяться: кредитор, позичальник, гарант чи поручитель. В кредитних відносинах завжди бере участь не менше, ніж дві сторони: позичальник і кредитор. Кредитор – це суб`єкт, що добровільно надав кредит позичальнику за певних умов. В свою чергу позичальник є стороною кредитних відносин, яка отримала кредит та зобов`язана його повернути, сплативши кредитору відповідну винагороду за його надання. З цього виходить, що позичальник не є власником коштів6 що надаються у позику, а виступає їх тимчасовим користувачем. Суб`єктами кредитних відносин в сфері банківського кредиту виступають господарюючі органи, населення, держава і банки. Комерційні банки можуть надавати кредити усім суб`єктам господарської діяльності, незалежно від їх галузевої приналежності, форми власності, але тільки у разі наявності у них реальних можливостей своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом. Другим елементом структури кредитних відносин є об`єкт. Об`єктом кредитної угоди є річ, під яку надається позика, чи заради якої укладається угода. Об`єктами банківського кредитування виступають товарно-матеріальні цінності, витрати виробництва, недостатність власних оборотних коштів, кошти у розрахунках, потреба в коштах для здійснення поточних платежів при тимчасових фінансових ускладненнях. В умовах ринкової економіки об`єктом кредитної угоди переважно є гроші, так як вони є загальним ресурсом, за допомогою якого можна купити всі інші ресурси – трудові, матеріальні, природні тощо. Банківське кредитування фізичних і юридичних осіб здійснюється за жорсткими принципами кредитування. Принципи кредитування можна розділити на дві групи: 1. Загальноекономічні принципи, що відповідають всім економічним категоріям (цілеспрямованість, диференційованість). 2. Принципи, що відображають сутність функцій кредиту (строковість, забезпеченість, платність). Зміст принципу цілеспрямованості кредитування полягає в тому, що позики повинні видаватися лише на визначені цілі. На практиці цей принцип реалізується шляхом надання позик на конкретні об`єкти (товарно-матеріальні цінності, недостатність власних оборотних коштів тощо). Принцип диференційованості кредитування полягає у наданні кредиту на різних умовах в залежності від характеру позичальника, направленості кредиту, кредитного ризику, строку кредитування та інших обставин. Принцип забезпеченості кредиту означає наявність у банка права для захисту своїх інтересів, недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника. Цей принцип реалізується банками шляхом надання кредитів під заставу матеріальних ресурсів, цінних паперів чи гарантії інших платоспроможних установ. Принцип повернення є тією особливістю, що відрізняє кредит як економічну категорію від інших економічних категорій товарно-грошових відносин. Він означає, що кредити надаються тільки на умовах їх повернення банку, без повернення кредит не може існувати. Принцип строковості означає, що кредит повинен бути не просто повернений, а повернений у чітко визначений строк. Принцип платності кредиту означає, що кожний позичальник повинен внести до банку визначену плату за тимчасове запозичення у нього для своїх потреб грошових коштів. 2. Одним з формально-правових принципів надання кредитів є оформлення відносин між кредитором і позичальником кредитним договором в письмовій формі. Кредитний договір визначає взаємні зобов`язання та відповідальність сторін, які не можуть бути змінені в односторонньому порядку без згоди обох сторін, і може бути укладений як шляхом складання одного документа, підписаного кредитором та позичальником, так і шляхом обміну листами, телеграмами, підписаними стороною, яка їх надсилає. Сучасний кредитний договір, як правило, має такі розділи: 1. Предмет договору. 2. Умови забезпечення кредиту. 3. Зобов'язання банку. 4. Зобов'язання позичальника. 5. Права банка. 6. Права позичальника. 7. Особливі умови. 8. Юридичні адреси та реквізити сторін. Для отримання кредиту позичальник звертається в банк. Форма звернення може бути у вигляді листа, клопотання, заявки, заяви. В документах зазначається необхідна сума кредиту, його мета, строки погашення та форми забезпечення. Для отримання кредиту в банк також необхідно подати, як правило, такі документи: свідоцтво про реєстрацію юридичної особи, статут, установчий договір, картку із зразками підписів повноважних осіб., баланс на останню і кілька попередніх дат, звіт про фінансові результати, звіт про фінансово-майновий стан підприємства, довідку із банка про відсутність заборгованості по кредитах, техніко-економічне обгрунтування кредитування, бізнес-план, укладені договори на поставку і реалізацію товарів (послуг), документацію на предмет застави чи гарантію (поруку), виписку з розрахункового (валютного) рахунку про поточні обороти підприємства, інформацію про раніше отримані кредити. Процес кредитування складається з наступних етапів: 1. Розглядання заявок на отримання кредиту. На цьому етапі здійснюється аналіз і попередній відбір заявок на основі отриманих документів від потенційних позичальників. Після цього проводиться попередня бесіда з майбутнім позичальником, що має на меті з`ясувати факти, важливі деталі, пов`язані із заявою на отримання кредиту, визначити своє ставлення до клієнта, перспективи його розвитку тощо. 2. Вивчення кредитоспроможності клієнта і оцінка ризику за позикою, ретельне дослідження фінансового стану підприємства. 3. Підготовка до укладення кредитного договору. Визначаються параметри позики: вид кредиту, сума, строк, засоби надання і погашення, забезпечення, проценти тощо. 4. Укладення кредитного договору, який відповідає вимогам двох сторін. 5. Банківський контроль за виконанням умов кредитного договору і в разі появи ризику неповернення кредиту банком приймається цілий ряд заходів, які забезпечують йому повернення кредиту. 6. Повернення позичальником кредиту разом із процентами. 3. Які ж кредити надаються банками? В залежності від строків користування розрізняють наступні види кредитів: 1. Строкові, які поділяються на: – короткострокові (до 1 року включно). Короткострокові кредити можуть надаватись банками у разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв`язку із витратами виробництва та обігу, не забезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді; – середньострокові (до 3-х років). Можуть надаватися на оплату обладнання, поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень; – довгострокові (понад 3 роки). Надаються на формування основних фондів. Об`єктами кредитування можуть виступати капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію, розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво тощо. 2. Кредити до запитання – кредити, які повинні бути повернені на вимогу кредитора. Строк користування таким кредитом заздалегідь не визначається. 3. Прострочені – кредити, по яким минув встановлений договором строк користування. 4. Відстрочені кредити – кредити, строки погашення яких на основі клопотання позичальника були перенесені на більш пізній строк. В залежності від наявності забезпечення кредити поділяються на: 1. Забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами). 2. Гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи). 3. З іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової організації). В залежності від методу надання банківські кредити можна класифікувати наступним чином: 1. Кредити, надані у разовому порядку. 2. Кредити, надані відповідно до відкритої кредитної лінії. 3. Гарантійні кредити. У першому випадку рішення про надання кредиту приймається окремо по кожному кредиту. При відкритій кредитній лінії кредити надаються в межах завчасно визначеного ліміту кредитування без погодження кожний раз з банком умов його надання. Гарантійний кредит – це банківське зобов`язання при потребі надати клієнту кредиту визначеного розміру протягом відповідного періоду. В залежності від строків погашення кредити поділяють на: 1. Кредити, що погашаються водночас по закінченню строку користування ним. 2. Кредити, що погашаються у розстрочку, поступово. 3. Кредити, що погашаються достроково (за вимогою кредитора або за заявою позичальника). 4. Кредити з регресією платежів. 5. Кредити, що погашаються після обумовленого періоду (місяця, кварталу). За джерелами погашення кредити поділяють на: 1. Кредити, що погашаються за рахунок коштів позичальника. 2. Кредити, що погашаються за рахунок коштів гаранта. 3. Кредити, що погашаються за рахунок нових кредитів. За характером і способом сплати процентів за користування кредитом виділяють кредити: 1. З фіксованою процентною ставкою. 2. З плаваючою процентною ставкою. 3. З оплатою процентів одночасно з отриманням кредиту (дисконтний кредит). В залежності від форми залучення розрізняють кредити: 1. Кредити, надані одним банком. 2. Консорціальні кредити – кредити, що надаються консорціумом банків, діяльність якого координує один головний банк. 3. Паралельні кредити – в кредитуванні беруть участь 2 або більше банків на одних завчасно погоджених умовах. В Україні також Положенням 'Про порядок формування і використання резерву на можливі втрати комерційного банку' передбачена класифікація кредитів на 5 умовних груп: 1. Стандартні. 2. Нестандартні. 3. Сумнівні. 4. Небезпечні. 5. Безнадійні. Питання для обговорення (дискусії) В умовах економічної невизначеності, кризи значна кількість банків, які ведуть ризикову кредитну діяльність, мають значні обсяги простроченої та безнадійної заборгованості за позики та проценти по них, що поставило їх на межу банкрутства. Однак, ті банки, які не схильні були надмірно ризикувати і утримували значні ліквідні резерви, не використовували їх для кредитування і тому зазнали значних збитків. Питання: Чи економічно виправдана ризикова діяльність комерційних банків?
Приблизний час виконання – 5 хвилин. 1 варіант 1. Встановіть відповідність між ознаками класифікації і видами кредитів:
Формуються вміння : виділення зв`язків між структурними елементами, аналіз тієї чи іншої ситуації при кредитуванні, узагальнення отриманих теоретичних знань. 3. Ознайомитися з формою кредитного договору, що прийнята положенням НБУ 'Про кредитування', його основними положеннями. Формуються вміння : працювати самостійно, орієнтуватися в джерелах інформації, зокрема, нормативних актах. 5.Індивідуальна характеристика учня. 5.1. Дослідження біографічним методом. Цим методом я розглядаю учня 11-Б класу Голишева Дениса Олеговича. Голишев Денис Олегович народився 26 травня 1981 року в місті Черкаси. Зараз навчається в Чекаській середній школі № 29, в 11-Б класі. Батько: Голишев Олег Миколайович, який народився у 1952 році. Зараз працює начальником деревообробного цеху при заводі Залізо-бетонного виробництва. Мати: Голишева Тетяна Олександрівна, яка народилася у 1957 році, яка має вищу освіту і працює у малому підприємстві “Спектр”, бухгалтером. Денис досить активний хлопчина, який є лідером 11-Б класу і майже рік тому його призначили старостою класу. Денис захоплюється баскетболом та приймає участь у змаганнях між школами. У молодших класах Денис захоплювався такими уроками як фізична культура та математика. В старших класах Денис як і раніше захоплюється фізичною культурою, і хоча математика йому не подобається, він має гарні здібності і цей предмет йому дається дуже легко. Денис захоплюється комп”ютерними програмими та іграми, але не забуває за фантастичні та улюблені художні твори. У 1996 році, влітку, Денис їздив відпочивати до Криму. Після закінчення школи хлопець хоче поступити у Черкаський інженерно-технологічний інститут на економічний факультет, щоб здійснити свої мрії. Хронологічна таблиця особистого розвитку Голишева Дениса Олеговича.
Самими сильними сторонами Дениса є те, що він має чіткі цінності, вміє впливати на оточуючих та чітко розуміє особливості управлінської праці. Обмеження , на мою думку, це ті риси, над якими людина повинна працювати та вдосконалювати їх. |